"... Мiж іншым, меў наўвазе я - згатуй нам студзень са щчаўя, пакрыш туды цыбулькі крыху, ды мёду пачастуй кілихам! Каб гутарка вілась прыемней, чагось някепска б на патэльні! ..." 😉
Дядька Гугла ви відправлили в глухий нокаут. Переклав він його як "Життєва афірмація" ))))).
Доки сам не прочитав з десяток разів по складах, і не склав докупи, не зрозумів. Життєстверджувальність. І все стало на свої місця. Читати білоруською мовою складніше ніж слухати, на перших порах буква "ў" ставила в позу зю, доки не спростив для себе її у "в", розумію, що це не правильно, але простіше для розуміння . Інколи слухаю Тризуб та Погоню, так все чудово зрозуміло, а ваші унікальні слова починаєш розуміти з контексту. Особливо на перших порах викликало здивування слово шмат - багато, а у нас шматок - невеличка частинка чогось, а шмат - більша частина, наприклад шмат м'яса, значення протилежні, доки в гуглі не уточнив дивувався чому у контексті виразу, якби багато, а кажуть, що небагато)))
Суть: изначально слово буквально значило «то, что принадлежит нам». [1
Этимология слова «свой»
Происхождение: восходит к праславянскому (ast svotext{jь}).
Исторические связи: уходит корнями в глубокую индоевропейскую древность. Родственно древнеиндийскому svayám (сам), латинскому suus (свой), готскому swes (собственный).
Суть: древний корень (ast swe-) нес в себе значение «свой, собственный, обособленный». Интересно, что возвратное местоимение «свой» может указывать на принадлежность к любому из трех лиц (я, ты, он, она), если оно соотносится с подлежащим
орки беларусам и украинцам не родные
запрос чат жпт
русские - 100% крепостные крестьяне =рыбы в российской империи
коренные народы российской империи не были рабами ...
Виріс у бабусі у поліському селі на півночі Житомирщини, де багато діалектичних слів - вплив білоруської і польської мов. Отож коли пішов у школу, то моя україномовна вчителька постійно мене передражнювала (з юмором), проте чомусь не могла правильно вимовити таких простих слів як "він" і "кінь". Бо звучать вони по-місцевому як "в[оу]н" і "к[оу]нь" (звук [оу]вимовляється як щось середнє між "о" і "у") - в неї звучало або "вон", або "вун". Також дуже її дивувало слово "п'єч" (піч).
Ну а прабабця моя приходить якось та й каже:
- Оце ходила по кущах та сподницю розпаздьорила!
Ти не розумієшь, є "рускоговорящая челюсть", яка підключена до телевізора, фсб та зони де зеки сідять. Челюсть знає що за "Беларусь" може без зубів залишитись.
Є ще "рускоочковая жопа", ті самі зєднання.
Обі мови мають історію своєї латиниці, свої абетки (і не одну), свої друки латиницею, свої спроби перейти. Але завжди був супротив із сходу.
Згоден, подалі від кацапів, можна і про кирилицю забути, якою б історичною вона не була.
— Здранцвелы
Ответить**************************
Ента у нас "президент" такой!
Спидниця , шкарпэтки , доужны ....
ОтветитьКіпцюров - нове для мене слово.
ОтветитьЗ легендаў i казак былых пакаленняў,
ОтветитьЗ калосся цяжкога жытоў i пшанiц,
З сузор’яў i сонечных цёплых праменняў,
З грымучага ззяння бурлiвых крынiц,
З птушынага шчэбету, шуму дубровы,
I з гора, i з радасцi, i з усяго
Таго, што лягло назаўсёды ў аснову
Святынi народа, бяссмерця яго, —
Ты выткана, дзiўная родная мова.
Няма на зямлi таго шчасця i гора,
Якога б ты нам перадаць не магла.
Няма такiх нетраў, глыбокага мора
I гор, праз якiя б ты не правяла
Мяне на радзiму, туды, дзе сягоння
Стаiць акрываўлены расеяц з пятлёй
Над спаленай хатай, над родным загонам,
Над будучыняй і над песняй маёй, —
Над тым, што было i што век будзе вольным.
Народ пранясе цябе, родная мова,
Святлом незгасальным у сэрцы сваiм...
(МАКСІМ ТАНК)
"... Мiж іншым, меў наўвазе я - згатуй нам студзень са щчаўя, пакрыш туды цыбулькі крыху, ды мёду пачастуй кілихам! Каб гутарка вілась прыемней, чагось някепска б на патэльні! ..." 😉
ОтветитьЩ нет в белорусском. Так что сразу выявили бы такого лазутчика
ОтветитьХочу поправить в тексте беларуса , утверждающего , что в украинской мове нет звуков "дз" и "дж" , эти звуки есть и украинской мове .
ОтветитьНаприклад :
Джерело , бджола , пробудження , відродження ...
Дзеркало, дзвінок, гудзик , кукурудза, дзьоб ...
Жыцьцесьцьвярджальнасьць
Ответить"Жыцьцесьцьвярджальнасьць" і як його перекласти, чи що воно означає?
ОтветитьЖизнеутверждение
ОтветитьЦе якраз легко: життєствердність.
ОтветитьДядька Гугла ви відправлили в глухий нокаут. Переклав він його як "Життєва афірмація" ))))).
ОтветитьДоки сам не прочитав з десяток разів по складах, і не склав докупи, не зрозумів. Життєстверджувальність. І все стало на свої місця. Читати білоруською мовою складніше ніж слухати, на перших порах буква "ў" ставила в позу зю, доки не спростив для себе її у "в", розумію, що це не правильно, але простіше для розуміння . Інколи слухаю Тризуб та Погоню, так все чудово зрозуміло, а ваші унікальні слова починаєш розуміти з контексту. Особливо на перших порах викликало здивування слово шмат - багато, а у нас шматок - невеличка частинка чогось, а шмат - більша частина, наприклад шмат м'яса, значення протилежні, доки в гуглі не уточнив дивувався чому у контексті виразу, якби багато, а кажуть, що небагато)))
Только без мягких знаков везде, кроме два последних в окончании слова)))
ОтветитьИ "дж", и "дз" в украиснком языке есть: "бджола", "джміль", "дзига". Так что эти буквосочетания не самые сложные )))
ОтветитьЖыцьцесьцьвярджальнасьць беру на озброєння! Нехай всі ламають голову!
ОтветитьТолько не с таким кол-вом ошибок забирайте)))
ОтветитьА як вам українською слова дженджуристий,або джигун,бджола,джміль, дзига,джерготіти.
ОтветитьЭтимология слова «наш»
ОтветитьСуть: изначально слово буквально значило «то, что принадлежит нам». [1
Этимология слова «свой»
Происхождение: восходит к праславянскому (ast svotext{jь}).
Исторические связи: уходит корнями в глубокую индоевропейскую древность. Родственно древнеиндийскому svayám (сам), латинскому suus (свой), готскому swes (собственный).
Суть: древний корень (ast swe-) нес в себе значение «свой, собственный, обособленный». Интересно, что возвратное местоимение «свой» может указывать на принадлежность к любому из трех лиц (я, ты, он, она), если оно соотносится с подлежащим
свой .= свий svee = самоназвание шведов .
свеи -венедj -славяне .
орки беларусам и украинцам не родные
запрос чат жпт
русские - 100% крепостные крестьяне =рыбы в российской империи
коренные народы российской империи не были рабами ...
A мені чеська мова ще подобається, де проблема з голосними
Ответитьvlk, prsátko, krtek, čtvrthrst
Strč prst skrz krk
Виріс у бабусі у поліському селі на півночі Житомирщини, де багато діалектичних слів - вплив білоруської і польської мов. Отож коли пішов у школу, то моя україномовна вчителька постійно мене передражнювала (з юмором), проте чомусь не могла правильно вимовити таких простих слів як "він" і "кінь". Бо звучать вони по-місцевому як "в[оу]н" і "к[оу]нь" (звук [оу]вимовляється як щось середнє між "о" і "у") - в неї звучало або "вон", або "вун". Також дуже її дивувало слово "п'єч" (піч).
ОтветитьНу а прабабця моя приходить якось та й каже:
- Оце ходила по кущах та сподницю розпаздьорила!
_тут, в комментах, похоже, изголяются в типа знании инъязов кремлядские волонтёры_
Ответитьжыццесцвярджальн(ы) _ (насць)___ хотя жизнеутверждатель(ность)___ странное слово даже само по себе
ОтветитьУкраинцы намного умнее русских. Они слово "Беларусь" могут произнести.У москалей оно в мозгу не помещается.
ОтветитьТи не розумієшь, є "рускоговорящая челюсть", яка підключена до телевізора, фсб та зони де зеки сідять. Челюсть знає що за "Беларусь" може без зубів залишитись.
ОтветитьЄ ще "рускоочковая жопа", ті самі зєднання.
Обе мовы должны уйти от кириллицы. Тогда будет толк.
ОтветитьОбі мови мають історію своєї латиниці, свої абетки (і не одну), свої друки латиницею, свої спроби перейти. Але завжди був супротив із сходу.
ОтветитьЗгоден, подалі від кацапів, можна і про кирилицю забути, якою б історичною вона не була.
Считаю Украинска мова, более мягкая ,чым беларуская более что ли грубая. Но прекрасная.
Ответить